“ертичний ¬≥тал≥й √ригорович народивс¤ 8 червн¤ 1951 року в сел≥ Ѕаковц≥ Ћуцького району ¬олинськоњ област≥.

ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ юридичного факультету ’арк≥вського юридичного ≥нституту† був направлений в органи прокуратури ¬олин≥. « 1974 року Ц сл≥дчий прокуратури Ћуцького району. « 1982 ≥ по 1987 р≥к Ц заступник начальника в≥дд≥лу юстиц≥њ ¬олинського облвиконкому.

” 1987 був призначений прокурором сл≥дчого управл≥нн¤ прокуратури ƒн≥пропетровськоњ област≥, а пот≥м заступником начальника в≥дд≥лу юстиц≥њ ƒн≥пропетровського облвиконкому.

« 1989 року - заступник начальника, перший заступник начальника управл≥нн¤ юстиц≥њ Ћьв≥вського облвиконкому.

« 1997 року - начальник управл≥нн¤ систематизац≥њ законодавства, державних реЇстр≥в, правовоњ осв≥ти та ≥нформац≥њ ћ≥н≥стерства юстиц≥њ ”крањни, з 1998 року - директор департаменту державноњ виконавчоњ служби ћ≥н≥стерства юстиц≥њ ”крањни, з 1999 року - заступник ћ≥н≥стра юстиц≥њ ”крањни Ц директор департаменту державноњ виконавчоњ служби.

23 кв≥тн¤ 2001 року ¬≥тал≥й √ригорович “ертичний призначений на посаду начальника ¬олинського обласного управл≥нн¤ юстиц≥њ.

 

-††††† ¬≥тал≥ю √ригоровичу, в умовах становленн¤ демократичноњ правовоњ держави, реального вт≥ленн¤ принцип≥в верховенства права та под≥лу влади† виникаЇ необх≥дн≥сть проведенн¤ радикальноњ правовоњ реформи. —аме вона передбачаЇ створенн¤ таких правових ≥нститут≥в, ¤к≥ б були спр¤мован≥ на побудову демократичноњ правовоњ держави, де г≥дн≥сть особи, њњ права Ї найвищими ц≥нност¤ми ≥ гарантуютьс¤ державою. ќдним ≥з таких ≥нститут≥в Ї органи юстиц≥њ, основними завданн¤ми ¤ких Ї участь в орган≥зац≥њ зд≥йсненн¤ державноњ правовоњ пол≥тики, забезпеченн¤ захисту прав ≥ свобод людини ≥ громад¤нина.

яка роль ≥ м≥сце обласного управл≥нн¤ юстиц≥њ та його установ у зд≥йсненн≥ державноњ правовоњ пол≥тики?

- ѕроцес побудови демократичноњ правовоњ держави потребуЇ приведенн¤ правових, орган≥зац≥йних, структурних та ≥нших засад функц≥онуванн¤ ус≥х ≥нститут≥в у в≥дпов≥дн≥сть з новими умовами њх д≥¤льност≥ та розвитку. ќргани державноњ виконавчоњ влади, до ¤ких належить обласне управл≥нн¤ юстиц≥њ, повинн≥ забезпечувати в межах своњх повноважень виконанн¤ вимог чинного законодавства, виход¤чи з пр≥оритетност≥ прав ≥ свобод людини.

ѕроголошенн¤ незалежност≥ ”крањни, зд≥йсненн¤ пол≥тичних та економ≥чних реформ зумовили потребу кардинальних зм≥н у д≥¤льност≥ ћ≥нюсту ≥ його структурних п≥дрозд≥л≥в, значного розширенн¤ повноважень та нових функц≥й. ј це зумовило необх≥дн≥сть реформуванн¤ не т≥льки центрального апарату, а й його територ≥альних орган≥в.

« покладенн¤м на ћ≥нюст принципово нових завдань значно розширилось коло функц≥й та повноважень ¤к самого ћ≥н≥стерства юстиц≥њ, так ≥ територ≥альних орган≥в, що вимагаЇ в≥д кожного кер≥вника орган≥в юстиц≥њ суттЇвого перегл¤ду метод≥в д≥¤льност≥, њх оновленн¤ та в≥дпов≥дального ставленн¤ до виконанн¤ своњх обовТ¤зк≥в.

≤ роль та м≥сце обласного управл≥нн¤, його структурних п≥дрозд≥л≥в тут надзвичайно важлива.

Ѕагато уваги обласним управл≥нн¤м юстиц≥њ прид≥л¤лось ≥ сьогодн≥ прид≥л¤Їтьс¤ удосконаленню роботи по реЇстрац≥њ нормативних акт≥в та легал≥зац≥њ громадських обТЇднань, правов≥й робот≥ та правов≥й осв≥т≥. ƒо реч≥, щодо стану правовоњ осв≥ти ми Ї л≥дерами в ”крањн≥. Ќами у цьому роц≥ налагоджено б≥льш т≥сну сп≥впрацю ≥ взаЇмод≥ю з ≥ншими обласними в≥домствами, насамперед управл≥нн¤м у справах нац≥ональностей, м≥грац≥њ та рел≥г≥й, бюро техн≥чноњ ≥нвентаризац≥њ, органами внутр≥шн≥х справ.

ўодо реЇстрац≥њ нормативно-правових акт≥в, то обласним управл≥нн¤ юстиц≥њ за перше п≥вр≥чч¤ поточного року зареЇстровано 37 таких акт≥в. ¬≥дпов≥дно за цей пер≥од районними управл≥нн¤ми юстиц≥њ зареЇстровано 78 нормативно-правових акт≥в, що зач≥пають права, свободи та законн≥ ≥нтереси громад¤н.

’от≥в би в≥дзначити, що з наближенн¤м вибор≥в до ¬ерховноњ –ади значно актив≥зувалос¤ громадсько-пол≥тичне житт¤ ¤к в ”крањн≥, так ≥ в област≥. “ак за перше п≥вр≥чч¤ нин≥шнього року зареЇстровано 16 обТЇднань громад¤н, з них 2 осередки пол≥тичних парт≥й, ¤к≥ д≥ють в межах ¬олинськоњ област≥, 1 кредитна сп≥лка, 5 м≥сцевих молод≥жних та 2 дит¤ч≥ громадськ≥ орган≥зац≥њ та обТЇднанн¤ ≥ншого спр¤муванн¤.

¬сього з березн¤ 1993 року по даний час зареЇстровано 379 обТЇднань громад¤н, з них 45 обласних осередк≥в пол≥тичних парт≥й, 23 кредитн≥ сп≥лки та ≥нш≥ громадськ≥ формуванн¤.

«азначу, що основна д≥¤льн≥сть, повТ¤зана з реЇстрац≥Їю та легал≥зац≥Їю обТЇднань громад¤н та ≥нших громадських формувань, переноситьс¤ на рег≥ональний р≥вень. ÷е даЇ змогу встановити д≥йовий контроль за дотриманн¤м чинного законодавства, навести пор¤док у ц≥й складн≥й справ≥, пол≥пшити процес легал≥зац≥њ добров≥льних громадських формувань. ¬сього з початку створенн¤ райм≥ських управл≥нь ними зареЇстровано 53 громадськ≥ орган≥зац≥њ, 700 орган≥зац≥йних ланок ¬сеукрањнських профсп≥лок, 182 районних осередки пол≥тичних парт≥й.

—ьогодн≥ ≥де тенденц≥¤ до розвитку Їдиного нотар≥ату. ѕовноваженн¤ щодо вчиненн¤

нотар≥альних д≥й покладаЇтьс¤ на 19 державних нотар≥альних контор, в ¤ких працюЇ 30 нотар≥ус≥в ≥ 7 консультант≥в, та 37 приватних нотар≥ус≥в, ¤к≥ провод¤ть роботу щодо захисту ≥ охорони власност≥, прав та законних ≥нтерес≥в громад¤н.

¬ умовах побудови правовоњ, демократичноњ держави посилюЇтьс¤ роль правовоњ осв≥ти населенн¤, основну д≥¤льн≥сть у проведенн≥ ¤коњ сл≥д перенести безпосередньо в райони, оск≥льки правовим навчанн¤м мають бути охоплен≥ широк≥ верстви населенн¤.

” цьому напр¤мку обласним управл≥нн¤м накопичений певний позитивний досв≥д, ¤кий, хот≥лос¤ б в≥дзначити, був поширений ћ≥н≥стерством юстиц≥њ серед ≥нших областей ”крањни. Ќадал≥ необх≥дними умовами вдосконаленн¤ ц≥Їњ роботи Ї методичне забезпеченн¤ й координац≥¤ правовоњ осв≥ти громад¤н. “ак≥ функц≥њ покладаютьс¤ на районн≥ та м≥ськ≥ управл≥нн¤ юстиц≥њ, ¤к≥ покликан≥ спри¤ти розвитку правовоњ осв≥ти та формуванню у громад¤н правового св≥тогл¤ду. —аме територ≥альн≥ органи юстиц≥њ у своњй д≥¤льност≥ найближч≥ за м≥сцем њх проживанн¤ ≥ роботи.

–айонн≥ управл≥нн¤ юстиц≥њ мають спри¤ти м≥сцевим органам виконавчоњ влади, п≥дприЇмствам ≥ орган≥зац≥¤м державного сектору економ≥ки в удосконаленн≥ правовоњ роботи, надавати методичну допомогу юридичн≥й служб≥ щодо посиленн¤ њњ впливу на забезпеченн¤ законност≥ у д≥¤льност≥ цих орган≥в, приведенн¤ в≥домчих нормативно-правових акт≥в у в≥дпов≥дн≥сть до чинного законодавства.

ќкремо хот≥в би зупинитис¤ на робот≥ державноњ виконавчоњ служби.

” 1999 роц≥ було створено ƒержавну виконавчу службу, до функц≥ональних обовТ¤зк≥в ¤коњ входить примусове виконанн¤ р≥шень суд≥в та ≥нших орган≥в. «азначу, що до обласного управл≥нн¤ юстиц≥њ саме з цих питань надходитьчи не найб≥льше† письмових ≥ усних за¤в та скарг.

ќсобливого значенн¤ надаЇмо кадров≥й робот≥ в установах юстиц≥њ. Ќа сьогодн≥ залишилось вакантними 6 посад судд≥в, ≥з них 4 кандидати на суддю пройшли сп≥вбес≥ду у ¬ищ≥й рад≥ юстиц≥њ ≥ рекомендован≥ на призначенн¤ суддею вперше терм≥ном на пТ¤ть рок≥в.

- ¬≥тал≥ю √ригоровичу, побудова демократичноњ ≥ правовоњ держави, докор≥нн≥ зрушенн¤ у боротьб≥ з≥ злочинн≥стю можлив≥ лише за на¤вност≥† сильноњ та незалежноњ судовоњ влади. ўо робитьс¤ дл¤ п≥двищенн¤ њњ авторитету в сусп≥льств≥?

ќдн≥Їю ≥з складових правовоњ реформи, пор¤д з парламентською, адм≥н≥стративною, мун≥ципальною реформами, Ї судова реформа.

ћета† проведенн¤† в† ”крањн≥† судовоњ†††† реформи Ц утвердженн¤ судовоњ влади ¤к головного гаранта прав ≥ свобод людини ≥ громад¤нина шл¤хом в≥дновленн¤ њњ верховенства в правозахисн≥й д≥¤льност≥ ≥ поширенн¤ юрисдикц≥њ суд≥в на вс≥ правов≥дносини, що виникають на територ≥њ ”крањни.

—аме це визначаЇ глибину перетворень у систем≥ судочинства. Ќеобх≥дною умовою перетворень п≥д час проведенн¤ судово-правовоњ реформи Ї в≥дмова в≥д стереотип≥в, що склалис¤, готовн≥сть до сприйн¤тт¤ ≥ вт≥ленн¤ в житт¤ нових ≥дей, ¤к≥ грунтуютьс¤ на св≥товому досв≥д≥. ѕ≥д час проведенн¤ судовоњ реформи повинн≥ бути врахован≥ традиц≥њ нашоњ держави, ≥снуюч≥ духовн≥ та нац≥ональн≥ фактори. –еформа повинна мати системний та посл≥довний характер.

ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ д≥њ ѕерех≥дних положень  онституц≥њ ”крањни, ¤к н≥коли, гостро постаЇ питанн¤ про судову реформу. Ќеувага до цього могла призвести до того, що ми залишилис¤ б без судоправовоњ системи. –еформуванн¤ правосудд¤ передбачено  онституц≥Їю ”крањни, ¤ка в≥двела на це р≥вно пТ¤ть рок≥в в≥д свого прийн¤тт¤. ≤ все ж прорив у реформуванн¤ судовоњ системи в≥дбувс¤. ¬же прийн¤т≥ парламентом ≥ п≥дписан≥ ѕрезидентом закони, ¤кими розпочато реформуванн¤ судовоњ влади. ¬они торкаютьс¤ повноважень судд≥в, прокурор≥в, прав потерп≥лого, обвинуваченого ≥ захисника. ‘ундамент судовоњ реформи закладено, Ї прекрасна можлив≥сть працювати над њњ становленн¤м.

÷е так≥ основн≥ закони ¤к Уѕро внесенн¤ зм≥н до «акону ”крањни Уѕро судоустр≥йФ, Уѕро внесенн¤ зм≥н до  рим≥нально-процесуального кодексу ”крањниФ, Уѕро внесенн¤ зм≥н до «акону ”крањни Уѕро статус судд≥вФ, Уѕро внесенн¤ зм≥н до «акону ”крањни Уѕро арб≥тражний судФ, Уѕро внесенн¤ зм≥н до јрб≥тражного процесуального кодексуФ, Уѕро внесенн¤ зм≥н до ÷ив≥льного процесуального кодексуФ.

’от≥в би зазначити, що дн¤ми в≥дбувс¤ ѕленум ¬ерховного —уду ”крањни. ќбговорено й прийн¤то постанову про застосуванн¤ судами закон≥в ”крањни, ¤кими внесено зм≥ни до чинного законодавства у звТ¤зку ≥з зак≥нченн¤м д≥њ де¤ких ѕерех≥дних положень  онституц≥њ ”крањни, пов≥домл¤Ї ”кр≥нформ.

” постанов≥, зокрема, звернуто увагу суд≥в на те, що провадженн¤ в судах вс≥х ≥нстанц≥й по розгл¤ду справ ≥ скарг маЇ зд≥йснюватись ≥з додержанн¤м встановленого новими законами пор¤дку та† особливостей, зазначених у њх перех≥дних та прик≥нцевих положенн¤х. ѕри цьому сл≥д врахувати, що закони й ≥нш≥ нормативн≥ акти, прийн¤т≥ до набранн¤ чинност≥ законами в≥д 21 червн¤ 2001 р., Ї чинними в частин≥, що не суперечить  онституц≥њ ≥ цим законам.

” звТ¤зку ≥з запровадженн¤м нових правил розгл¤ду судових справ в апел¤ц≥йному та касац≥йному пор¤дку законодавство щодо перегл¤ду судових р≥шень у пор¤дку нагл¤ду ¤к за протестами прокурор≥в, так ≥ за протестами гол≥в суд≥в та њх заступник≥в втратило чинн≥сть.

ќтже, реформуванн¤ судовоњ влади, орган≥в юстиц≥њ, забезпеченн¤ належного функц≥онуванн¤ райм≥ських управл≥нь, ≥нших установ юстиц≥њ област≥ Ц завданн¤ державноњ ваги Ц спр¤моване на забезпеченн¤ реал≥зац≥њ державноњ правовоњ пол≥тики, наданн¤ правових послуг населенню,† а найголовн≥ше Ц на ефективний захист конституц≥йних прав ≥ свобод людини й громад¤нина. ѕотр≥бно подолати правовий н≥г≥л≥зм, а це ¤краз ≥ можливо тод≥, коли кожний громад¤нин реально в≥дчуваЇ, що його права ≥ свободи непорушн≥ ≥ над≥йно захищаютьс¤.

 

Ѕес≥ду в≥в

ћикола √≈–ј—»ћ»